Після трьох місяців боротьби за життя пішов від нас Олександр Борисович, “Поляк” — наша перша фронтова втрата за майже одинадцять років війни.
Ми боролися за нього, як могли. День за днем, сподіваючись на диво. Лікарі, побратими, друзі — ми всі билися поруч із ним до останнього подиху надії. Та, на жаль, цього разу герць зі смертю ми програли.
“Поляк” був із тих, хто не відступає. Хто рятував інших, коли сам стояв на межі. Хто завжди йшов туди, де важче, — і робив це мовчки, без зайвих слів.
Честь і вічна памʼять! Ти залишаєш після себе більше, ніж просто спогади. Ти залишаєш слід — у кожному врятованому житті, у кожному, хто знав тебе. Спочивай з миром, друже. Ти заслужив на спокій під м’якими хмарами українського неба. Наші щирі співчуття рідним і всім, хто знав та любив Олександра Борисовича.
Деталі поховання повідомимо згодом.