Міністерство охорони здоров’я та Міністерство оборони оголосили: медиків частково розбронюють для мобілізації. Але хто вирішує, кого саме? Чому одні заклади втрачають ключових фахівців, а інші — ні? Розбираємось у статті Алли Котляр.
Формально дозволено, фактично — незрозуміло. Офіційно процедура розбронювання запущена, але реального механізму, як це відбувається, ніхто не бачить. Немає ані чітких критеріїв, ані прозорих правил. Це створює ґрунт для хаосу, зловживань і страху в медичному середовищі.
Лікарні втрачають фахівців у критичний момент. У деяких лікарнях уже забрали лікарів-анестезіологів, хірургів, інфекціоністів. У той самий час інші медзаклади залишаються із повним штатом медиків. Це не лише несправедливо — це ризик для пацієнтів, особливо в регіонах, де присутній дефіцит кадрів.
Чому «мобілізація медиків» — це не завжди про справедливість? Коли звичайних цивільних лікарів намагаються виводити з тилу на фронт, не рахуючи досвіду, вмотивованості чи реальних потреб — система буксує.Чи є альтернатива примусовій мобілізації? Так.
Погляд ПДМШ: рішення є! Керівниця медичного напряму ПДМШ імені Пирогова Світлана Друзенко вихід із цієї ситуації бачить у ротації:
Ми працюємо разом із військовими медиками з 2015 року, посилюємо військову медицину. Звісно, несправедливо, коли одні медики вже четвертий рік перебувають на фронті, а інші не служать.
Світлана Друзенко Керівниця медичного напряму ПДМШ імені Пирогова
Проте, ПДМШ має свої напрацювання в цьому. Ми працюємо ротаціями. Як це працює? Звичайні цивільні медики на місяць приїжджають на прифронтові території — до стабпункту, й посилюють військових там, де їм бракує медиків. Ми працюємо пліч-о-пліч із військовими медиками. Так само можна робити на державному рівні, мобілізуючи медиків на три–шість місяців.
Розбронювання — це не лише про накази. Це про майбутнє медицини під час війни. Хто рятуватиме цивільних і військових у тилу, якщо лікарів забирають без логіки? Чому механізм із «вручну» мобілізованими лікарями не працює, і як система ротацій може реально допомогти фронту — читайте повну статтю Алли Котляр на ZN.UA.